Українці ш0ковані!Тепер “Золоті” яйця, олія і цукор:На скільки Зросли ціни на продукти?

Українцям вже давно не звикати до росту цін на продовольчі товари, проте за останні півроку ця тенденція набуває вражаючих масштабів.

Це підтверджують і виробники, і переробники, і торгівельні мережі, і споживачі, пише “Економічна правда”.

Аналітики американського фінансового конгломерату JPMorgan стверджують, що на світовому ринку сировини почався новий “суперцикл” – період росту цін. Він буде п’ятим за 100 років після останнього, що розпочався в 1996 році і досяг піку в 2008 році.

Як сильно зросли ціни на продукти харчування, чим це викликано та які інструменти є в уряду, щоб вплинути на ситуацію?

Що сталося

В Україні стрімко ростуть ціни на продукти харчування.

За даними Мінекономрозвитку, лише за перший місяць 2021 року ціни на овочі зросли на 8,1–24,6%, хлібопродукти – на 0,4-4,9%, олію – на 4,8%, цукор – на 4,1%, яйця – на 3,5%, м’ясо – на 0,2-2%, молокопродукти – на 0,2-1,5%.

“Цукор, яйця та олія стали рекордсменами у річному зростанні”, – наголошує керівник Центру макроекономічного моделювання KSE Юрій Шоломицький.

Ціни на згадані товари порівняно з січнем 2020 року зросли на 54,7%, 52,3% та 25,6% відповідно.

За даними порталу , на початку лютого кілограм цукру в середньому коштував 21,63 грн, десяток курячих яєць – 37,86 грн, а пляшка олії обсягом 850 мл – 45,16 грн.

 

Зростання цін не перший місяць фіксують у найбільшій роздрібній мережі супермаркетів “АТБ”.

Там повідомили, що лише з листопада вартість цукру зросла на 11%, борошна – на 18% (очікується ще на 10%), макаронних виробів – на 13%, гречки – на 10%, гороху – на 15%, молока – на 5-10%, масла – на 5%. Яйця в “АТБ” подорожчали на 50%.

Ціни ростуть як для роздрібних покупців так і для оптових.

У Торгово-промисловій палаті України (ТПП) зазначають, що за останні півроку внутрішні ціни на пшеницю, жито, кукурудзу, тощо зросли за всіма позиціями з 3,7-4,7 тис грн до майже 9 тис грн за тонну. Саме на зерно приходиться до 60% собівартості одного яйця.

Ще кілька місяців тому борошно коштувало дешевше, ніж зараз коштує зерно, з якого воно виробляється.

Лише за перший тиждень лютого вартість борошна стрибнула на 1000-1400 грн/т і перевищила позначку 12 тис грн/т. Причому інколи ціна підвищувалась двічі протягом одного дня.

“Аналогічна ситуація на ринку цукру. Внутрішні ціни на цукор на 30-40% перевищують світові ціни на цукор, і навіть при цьому законтрактувати цукор українські виробники кондитерських і хлібопекарських виробів, морозива та інші на внутрішньому ринку не можуть”, – зазначають у ТПП.

Чому ціни ростуть

Основні причини умовно можна поділити на зовнішні і внутрішні.

Серед зовнішніх причин росту цін на сировину – посуха, збільшення імпорту з боку Китаю, надмірна протекціоністська політика низки країн та побоювання щодо подальшого розповсюдження коронавірусу у світі.

Результатом стало зростання цін на сировину: зерно, олію, цукор.

З початку поточного зернового сезону (липень 2020 року – червень 2021 року) експортна вартість української пшениці (з вмістом протеїну 12,5%) зросла з 200 дол до 300 дол (+50%), кукурудзи – зі 180 дол до 265 дол (+47%) за тонну.

Аналогічна ситуація склалася на олійному ринку, де з початку вересня українські соєві боби в портах Чорного моря подорожчали з 390 дол до 550 дол (+41%), насіння соняшнику – з 378 дол до 688 дол (+82%), а нерафінована соняшникова олія – з 850 дол до 1 300 дол (+53%) за тонну.

Погода. Погодні умови у 2020 році змусили понервувати фермерів у всьому світі. Українські, румунські, російські аграрії відчули на собі наслідки засухи.

До цього додався кліматичний ефект La Niña, який розвинувся восени 2020 року і вплинув на погоду в США та країнах Південної Америки, зокрема в Аргентині та Бразилії. Як наслідок, у вересні ціни на зерно стрімко пішли вгору.

Китай. У 2020 році, після втрати кількома роками раніше 50% поголів’я свиней, Китай почав його активне відновлення. Йому знадобилося більше кукурудзи, сої та продуктів їх переробки. Це змусило країну суттєво наростити імпорт.

За оцінками Мінсільгоспу США, імпорт пшениці до Китаю у 2020-2021 маркетинговому році становитиме 10 млн тонн проти 5,4 млн тонн роком раніше, кукурудзи – 24 млн тонн проти 7,6 млн тонн, а імпорт сої зросте до 100 млн тонн.

Наприкінці грудня тонна кукурудзи на внутрішньому ринку Китаю коштувала 395 дол, в Україні – 250 дол. Природно, що в січні експортна вартість української кукурудзи почала зростати.

Протекціонізм. У грудні в нього вирішила погратися Росія, яка протягом останніх місяців кілька разів змінювала правила гри на зерновому та олійному ринках.

Спочатку влада країни анонсувала введення експортних квот, далі запровадила мита, потім збільшила розмір експортного податку, а в підсумку – анонсувала з 1 квітня плаваючу митну ставку при експорті зерна.

Така поведінка одного з провідних гравців на світовому ринку і лідера з експорту пшениці заплутала гравців і ще більше дестабілізувала зернові ринки.

Коронавірус. Пандемія продовжує додавати ринкам волатильності, що стимулює імпортерів збільшувати закупівлі і посилює ажіотаж.

Оскільки аграрна продукція є основою зовнішньої торгівлі України, то ріст цін на основні експортні позиції – зернобобові культури та олію – потягнув за собою і внутрішні ціни на ці товари.

джерело

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *