10 хвилин тому! Просто в Раді – Рабіновича погнали, Тимошенко присіла. Зеленський заткнув всіх!

Український політолог і блогер Олеся Яхно-Білківська пише у себе в Facebook, видно, що «ОПЗЖ» намагається довести ситуацію до межі.https://www.youtube.com/embed/eBpvK7aHiHE?feature=oembed

У тому числі сюди можна віднести публікацію нардепа «ОПЗЖ» Вадима Рабиновича російського продукту – карти без Криму, але зате з мовним поділом. Свідома провокація. Швидше за все в «ОПЗЖ» і далі будуть діяти в подібній манері. У цьому сенсі є важливим визначення на законодавчому рівні об’єктивних критеріїв того, де: закінчуються питання свободи слова і починається інформаційна безпека; де закінчуються плюралізм, політичні дискусії і починається робота на інтереси іншої держави і проти безпеки України. І як маркер – показова реакція різних політиків і партій як на санкції проти депутатів «ОПЗЖ», так і на недавно опубліковану розмову Медведчук-Сурков.

Політолог зазначає, дуже мало тих, хто займав послідовну позицію в різні періоди. Куди більше тих, хто в 2015 році були сильно проти припинення поставок електроенергії і газу з Росії в Україну, і припинення поставок електроенергії з України в Крим. Зате тепер рівно ці ж люди журяться, що Україна, виявляється, так пізно, аж у 2015 році, припинила поставки газу і електроенергії з РФ.

Олеся Яхно підкреслює, є і ті, які взагалі мовчать і нічого не говорять по цій ситуації. Наприклад, Тимошенко. Начебто, немає такої події взагалі. Звичайно, зрозуміло, що Тимошенко і її однопартійці часто були на каналах холдингу Козака-Медведчука і до виборів 2019 року, і вже після виборів – у 2020 році досить багато.

Але, коли у політика, зазвичай активного з найрізноманітніших питань, взагалі відсутня публічна позиція по темі санкцій проти депутатів «ОПЗЖ» – це вже само по собі дивно. Таке мовчання може бути пов’язано в тому числі з острахом викликати роздратування – навіть не у Медведчука, а у російської влади.

Все-таки не можна не помітити, що Україні виключно пощастило мати лідерами основних політичних сил, розташованих на традиційних флангах, такі характерні фігури, як Медведчук і Порошенко, а іконою стражденних провінційних бюджетників і пенсіонерів вже тривалий час залишається Тимошенко. Уявіть собі на місці цих діячів, які давно перетворилися на пародії на самих себе, когось живіше і цікавіше, і кількість громадян, радих обманюватися щодо політичних перспектив батьківщини, пов’язуючи їх з діяльністю залайканих лідерів, сильно б змінилася. А так – без особливих ілюзій.

Хіба не чудово, що всі потенційні «партії сходу» злилися під демонстративно прокремлівського персонажа, який хизується кумівством з Путіним, та ще володіє кінематографічно антипатичною зовнішністю і манерами?

Про це пише у своєму блозі політичний оглядач Леонід Швець.

Якби спеціально потрібно було вибрати когось із політиків на роль лиходія, нікого більш фактурного ніж Віктор Володимирович не знайшли б. А поруч ще зовсім мультяшні Ківа з Рабіновичем, ну краса ж! Навіть не віриться, що це випадковий ансамбль, а не ретельна робота фахівців з кастингу. Медведчук зараз має намір прикритися Оксаною, і це вже зовсім якось по-путінськи. Що не відняти у лідера ОПЗЖ, вміє він справляти враження небезпечного і одночасно жалюгідного. Не опозиціонер – мрія.

Юлія Володимирівна між тим розквітає не по днях, а по годинах, і деякі бешкетники навіть жартують, що у неї скоро будуть вимагати паспорт при купівлі алкоголю. Можна тільки порадіти нескінченності іміджевого потенціалу Тимошенко, без якої неможливо уявити собі українську політику останні років двадцять п’ять. Ще живі спогади, як вона була могутнім джерелом драйву, ворушачи неповоротких асексуальних дядьків, які впадали в сонне заціпеніння в державних кріслах.

Зараз Юлія Тимошенко більше нагадує сторінку глянцевого журналу: максимум картинки, мінімум тексту. Тобто текст якийсь є, звичайно, але увагу на собі абсолютно не затримує. Юля ніби і тисне на форму, усвідомлюючи, що змістом вже не здивує.

Мабуть, в цьому полягають головна ідея її нового «нового курсу». Зате вірним виборцям нині приємно, що вона, судячи з вигляду, збираючись увечері після кожного пленарного засідання на чиєсь весілля, заскочила, святкова, в Раду за народ поклопотатися.

джерело

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *