Просто зараз! Ахметова викрили – син олігарха шокував. Такого ніхто не чекав – скандальна правда. Країна на ногах!

У грудні 2020 року у Весеназі, поважному передмісті Женеви, з’явився новий житель.

Він заплатив астрономічну ціну 60 мільйонів франків, або 2 мільярди гривень, щоб стати частиною громади та оселитися на березі Женевського озера.

Про це пише екс-нардеп Сергій Лещенко у своїй статті спеціально для Kyiv Post.

Цей молодий чоловік не є успішним бізнесменом. Швидше, він є спадкоємцем олігархічної імперії, створеної його батьком, найбагатшою людиною в Україні.

Чоловіком, який придбав будинок у Женеві, є Дамір Ахметов, 32-річний син Ріната Ахметова, найбільшого олігарха найбіднішої країни Європи, України.

Згідно із записами у державній земельній книзі, будинок знаходиться за адресою Chemin de Botterel 5, 1222 Vésenaz, Швейцарія. Це приватна вулиця. Тут Дамір Ахметов придбав два будинки – розкішну віллу та менший будинок по сусідству, а також 7600 квадратних метрів землі. Продавцем палацового був Мансур Акрам Одже, французький бізнесмен, який народився в Саудівській Аравії. Він є співвласником імперії TAG та команди Формули-1 McLaren і входить до списку 100 найвпливовіших арабів світу.

Швейцарське гніздо Даміра Ахметова знаходиться в безпосередній близькості від Женевського озера. Біля в’їзду на цю смугу є знак, що вказує, що територія є приватною. Це означає, що не бажано гуляти тут без дозволу тих, хто живе на цій вулиці. Біля повороту на будинок Ахметова є машина, в якій є співробітники служби безпеки. Будинок оснащений камерами відеоспостереження.

Дамір – старший син Ахметова. Він покинув Україну у віці 10 років, навчався у Швейцарії та Великобританії, є членом наглядових рад енергетичної та металургійної компаній свого батька – ДТЕК та Метінвест. Його історія не має нічого спільного з успіхом саморобної людини, він ніколи не керував бізнесом самостійно, а брав участь лише в управлінні компаніями свого батька.

Це гнітюче нагадування про те, як Україна стала ресурсною базою для кількох обраних, залишивши збідненими 40 мільйонів людей. Зрештою, за межами України Ахметов-старший не має значного бізнесу, а злиття політики та олігархічного впливу дозволило йому накопичити мільярди. Чистий капітал Forbes Ахметова складе 7,6 мільярда доларів.

У виписці зі швейцарського реєстру видно подробиці придбання Даміром Ахметовим будинку за 60 мільйонів франків.

У 2007 році український мільярдер придбав тоді найдорожчу квартиру у світі, займаючи три поверхи житлового комплексу One Hyde Park у Лондоні. Він заплатив за це 220 мільйонів доларів, а потім ще 60 мільйонів доларів.

Також Ахметов придбав палац сумнозвісного короля Бельгії Леопольда II на Французькій Рив’єрі в Сен-Жан-Кап-Ферра в 2019 році. Він заплатив 200 мільйонів євро за “Вілу Ле Седр” виробнику алкогольних напоїв Campari Group.

Це лише один із численних прикладів того, як надбагаті заорюють гроші на нерухомість.

Невідомо, що Ахметов також має будинок на французькому гірськолижному курорті Куршевель, овіяний розкішшю, в найпрестижнішому районі на висоті 1850 метрів.
Зараз цю колекцію нерухомості поповнила вілла в Швейцарії за 60 мільйонів франків, або 64 мільйони доларів.

Україна платить за це

Бізнес-модель Ахметова є основним принципом українських олігархічних кланів – приватизація прибутку та націоналізація збитків.

Як член наглядової ради Укрзалізниці, я бачу, як ця модель призводить до деградації національного залізничного перевізника. Ахметов є головним замовником компанії, використовуючи його для транспортування свого основного джерела багатства, залізної руди, до українських портів, звідки вона відправляється за кордон.

Прибуток Ахметова формує не лише смішна рента за видобуток залізної руди. Для продажу руди на світових ринках її потрібно транспортувати до українських морських портів на коліях Укрзалізниці, національної залізничної компанії. Тарифи на перевезення залізної руди не покривають витрат – кожна тонна транспортується з 19% втратою для “Укрзалізниці”.

З території України на територію сусідніх Словаччини та Польщі поїзди йдуть точно однаковими коліями однакової ширини, що ведуть на металургійні заводи в Катовіце та Кошице. Але як тільки поїздні вагони перетинають кордон, тариф на перевезення руди зростає. У Польщі він збільшується в 2,5 рази. У Словаччині – більше чотирьох разів.

Причиною цієї несправедливості є радянський спадок від розрахунку тарифів, який вигідний Ахметову. І будь-які спроби Міністерства інфраструктури збільшити їх для експортерів залізної руди були заблоковані металургійним лобі, очолюваним людьми Ахметова, до якого входить хор законодавців та вірних експертів.

Нісенітниця правил досягає свого піку, коли мова йде про перевезення порожніх автомобілів. В Україні для них діють різні тарифи, і машина, яка доставила залізну руду, дешевша за ту, що перевозила зерно. Цей тариф також не покриває витрат.

Загалом Укрзалізниця щороку втрачає 8 мільярдів гривень (приблизно 288 мільйонів доларів) через несправедливо низькі тарифи на транспортування залізної руди. У масштабі державної компанії це астрономічна цифра, яка еквівалентна сумі, достатній для придбання 250 легкових автомобілів – або чотирьох будинків для Даміра Ахметова.

Іншими словами, надлишок прибутку сім’ї Ахметових, яка потім платить за швейцарську, англійську та французьку елітну нерухомість, походить від українських підприємств, що не мають грошей. І не тільки в галузі металургії, а й енергетики. Тут, за президентства свого союзника Віктора Януковича, Ахметов за безцінь купував ТЕС. А за часів президента Петра Порошенка він нажився на формулі “Роттердам плюс” – формулі ціноутворення на вугілля, яка нібито коштувала українським споживачам енергії мільярди гривень. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оцінює збитки в розмірі 40 млрд. Грн.

Порочний цикл

Будь-які спроби змінити правила гри саботуються чиновниками.

Кримінальна справа щодо “Роттердам плюс” навмисно саботована. Перший крок до підвищення тарифів на залізничні перевезення був заблокований. Не вдалося реалізувати ініціативу щодо підвищення тарифу навіть на порожні машини, які повертаються після перевезення залізної руди. Чиновники стали на бік Ахметова, залишили бідну державну “Укрзалізницю” і пояснили своє рішення бажанням захистити бізнес під час кризи.

Подібні аргументи наводили “друзі” Ахметова з партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко минулого тижня на засіданні слідчої комісії Верховної Ради з питань “Укрзалізниці”. Їх турбота про приватний бізнес Ахметова за рахунок “Укрзалізниці” виглядає безглуздо з огляду на прибуток Метінвесту: у 2020 році EBITDA компанії склала 2,2 мільярда доларів, майже вдвічі більше, ніж у 2019 році.

Більше того, “Укрзалізниця” навіть не має права голосу в комітеті з логістики Європейської бізнес-асоціації, який виступає звичайним лобістом проти підвищення тарифів. Чи знаєте ви причину, через яку “Укрзалізниця”, яка є членом Європейської Бізнес Асоціації, не допускається до складу комітету? Тому що інші члени комітету проти. Серед них кілька структур Ахметова, які, на відміну від “Укрзалізниці”, мають право голосу.

“Укрзалізниця” також є донором Ахметова не лише з точки зору дешевих перевезень, а й передачі автомобілів його приватній компанії “Лемтранс”. Це сталося під час першого терміну Віктора Януковича. Ще один приклад здачі державних інтересів на користь олігарха.

Це порочне коло потрібно розірвати, якщо Україна хоче зберегти свого національного залізничного перевізника. Так, минулого року компанія зазнала збитків на 12 мільярдів гривень (432 мільйони доларів), коли родина Ахметова придбала будинок на еквівалент 2 мільярди гривень (72 мільйони доларів) у Швейцарії. Як член наглядової ради «Укрзалізниці», я наполягав на окремій вказівці до ради ініціювати підвищення тарифів на перевезення залізної руди. І будь-які суперечки щодо недоречності цього кроку виглядають жалюгідно.

Це доводить нове придбання Ахметова на березі Женевського озера.

Джерело:korupciya.com

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *